На вулиці Білогорща, 76а, у затишному куточку львівського передмістя стояв двоповерховий будинок, який став не просто музейною будівлею, а живим свідком фінальної сторінки життя генерал-хорунжого УПА Романа Шухевича. Саме тут 5 березня 1950 року він прийняв останній бій з підрозділом МДБ і загинув. Сьогодні цей музей — частина Львівського історичного музею — тимчасово не працює, бо в ніч на 1 січня 2024 року російський «шахед» перетворив його на руїни. Проте більшість експонатів врятовано, відбудова активно триває, а віртуальна версія вже відкрита для світу.
Ця історія — про те, як приватний будинок став символом незламності, як війна знову намагалася стерти пам’ять і як громада Львова крок за кроком повертає її.
Будинок на Білогорщі: від конспіративної квартири до меморіалу
Роман Шухевич оселився в цьому будинку навесні 1948 року під псевдонімом Тарас Чупринка. Двоповерхова садиба на околиці тоді ще села Білогорща слугувала останньою штаб-квартирою Головного командира УПА. Тут він жив із близькими соратниками, планував операції і ховався від постійних облав. Криївка — подвійна дощата стіна при вході на горище з окремим входом — стала його останнім прихистком. Саме через неї Шухевич вийшов на бій 5 березня 1950 року.
Музей відкрили 23 жовтня 2001 року коштом Товариства вояків УПА в США імені генерал-хорунжого Тараса Чупринки. Будинок відреставрували максимально близько до стану 1948–1950 років. На першому поверсі розмістили п’ять тематичних зал: рід Шухевичів (зокрема дідусь Володимир — відомий етнограф, автор п’ятитомника «Гуцульщина»), юнацькі роки Романа, пластова діяльність, шлях в ОУН і УПА, зародження повстанської армії. Другий поверх став меморіальним: сходи, криївка і житлова кімната з оригінальними меблями середини 1930-х років — стіл, чотири стільці, фотель, які подарувала донька генерала.
Під час реставрації в стіні знайшли кулю від пістолета «Вальтер» на висоті 80 см від підлоги — слід останнього бою. Навпроти будинку в 2009 році встановили погруддя роботи Ярослава Скакуна. Перед повномасштабним вторгненням у музеї зберігалося близько 600 оригінальних експонатів.
Експозиція, яка розповідала більше, ніж документи
Відвідувачі сходили вузькими сходами і опинялися в атмосфері підпілля. Житлова кімната відтворювала побут командира: скромні меблі, на яких він працював, фортепіано, на якому грав. Криївка давала відчуття тісноти й небезпеки. На першому поверсі можна було побачити автобіографію Шухевича, шкільні документи, пластові відзнаки, матеріали про легіон «Дружина українських націоналістів» і Карпатську Січ.
Окрасою була
Окрасою була бронзова погруддя роботи Михайла Черешньовського, виконане в США у 1980-х. Серед експонатів — листи Миколи Лисенка, Бориса Грінченка, книга «Переводи і наслідування» 1883 року з передмовою Івана Франка. Музейники дбайливо зберігали не лише речі, а й дух того часу: тишу, в якій чувся шепіт підпільників, і напругу останніх місяців життя генерала.
За моїм досвідом відвідування таких меморіальних просторів, саме атмосфера будинку, а не лише стенди, найбільше чіпляє. Люди часто йшли сюди не за сухими фактами, а щоб відчути, як виглядало життя людини, яка обрала боротьбу до кінця.
1 січня 2024: ніч, коли зникла стіна пам’яті
У новорічну ніч уламки збитого російського «шахеда» впали на будівлю. Вогонь охопив її майже повністю. Від двоповерхового будинку залишилася одна стіна і купа цегли. Збитки лише по будівлі оцінили понад 2 мільйони гривень. Втрачено 16 пам’яток музейного фонду: стіл, крісла, фотель, креденс, фортепіано, скульптуру Степана Бандери роботи Ярослава Троцька. Бронзове погруддя Шухевича вціліло з незначними пошкодженнями і стало символом незламності.
На щастя, ще на початку повномасштабної війни 2022 року більшість експонатів (близько 600 одиниць) евакуювали в безпечне місце. У нашій практиці ми стикалися з випадком, коли музейники Львівського історичного музею заздалегідь перевезли цінності — саме це врятувало основний фонд.
Відбудова 2026: стіни вже ростуть, дах монтують
Роботи з відновлення розпочали 13 березня 2026 року після всіх архітектурних і історико-культурних погоджень. Станом на кінець червня 2026 року виконано понад 40–50 % будівельних робіт: змуровано стіни основного об’єму, встановлено металевий каркас даху. Площа музею збільшиться майже на 50 % — до приблизно 312 м². З’являться нові експозиційні зали, навчальний простір і укриття з трьома аварійними виходами.
Проєкт передбачає максимально автентичний вигляд фасаду, точне відтворення криївки та використання вцілілих елементів. Основне фінансування (близько 80 %) забезпечила мережа ТЦ «ВАМ» та партнери. Місто планує завершити основні роботи по будівлі й перейти до експозиції. Орієнтовне відкриття — до 5 березня 2027 року, дня загибелі генерала. Паралельно готують благоустрій території: пішохідні доріжки, зону відпочинку, озеро.
Архітектори наголошують: новий музей має бути не копією, а живим простором, де історія звучатиме сучасними засобами — інтерактивно, з доступністю для всіх.
Онлайн-музей і інші способи торкнутися історії зараз
Поки фізична будівля відроджується, у березні 2025 року Львівський історичний музей презентував онлайн-версію. Вона створена на основі 3D-туру 2020–2021 років і дозволяє «пройтися» колишніми залами з будь-якої точки світу. Екскурсію озвучив заслужений артист України Ярослав Нудик. Сайт працює в тестовому режимі, але вже дає повне уявлення про експозицію.
Окрім цього, існують інші місця, пов’язані з родиною Шухевичів: музей-садиба в Тишківцях на Івано-Франківщині, конспіративна квартира в Княгиничах, криївка в Грімному. Вони доповнюють історію і дозволяють побачити різні грані життя генерала та його родини.
Практичний гід: як підготуватися до майбутнього відвідування
Коли музей відкриють, найзручніше дістатися маршруткою № 34 від ТЦ «Магнус» (вул. Куліша). Автомобілем — через Янівський цвинтар, вул. Левандівську, Широку, Роксоляни до Білогорщі. GPS-координати: 49.844277, 23.94218.
Чек-лист для майбутнього візиту:
- Перевірте актуальний графік на сайті Львівського історичного музею (lhm.lviv.ua).
- Заздалегідь замовте екскурсію — простір невеликий, групи краще обмежені.
- Візьміть зручне взуття: сходи та криївка вимагають уваги.
- Підготуйте питання про родину Шухевичів — екскурсоводи люблять глибокі розмови.
- Залиште час на пам’ятник навпроти і тихий сквер.
Поки що можна підтримати відбудову через офіційні рахунки ГО «Новий музей» або Благодійної організації «Друзі Львівського історичного музею».
Поширені міфи, які варто розвіяти
Багато хто досі вважає, що музей був лише «бандерівським» пропагандистським центром. Насправді він показував складну біографію людини, яка пройшла через «Пласт», ОУН, Карпатську Січ, «Нахтігаль», створення УПА і багаторічне підпілля. Інший міф — що всі експонати згоріли. Ні: основний фонд евакуювали ще 2022 року. Третій — що відбудова затягнеться на десятиліття. Реалії 2026 року показують інше: стіни вже стоять, дах монтують, гроші є.
Деякі відвідувачі очікували «героїчного пафосу» і розчаровувалися тишею меморіальної кімнати. Саме ця тиша і є найсильнішим свідченням.
Питання, які найчастіше ставлять
Коли музей знову відкриється? Орієнтовно до 5 березня 2027 року, після завершення експозиційних робіт.
Чи можна вже зараз побачити експонати? Так — через онлайн-музей і тимчасові виставки Львівського історичного музею.
Скільки коштувала відбудова? Основні будівельні роботи оцінюють близько 22 млн грн (цифра може коригуватися), 80 % забезпечили приватні партнери.
Чи зберегли криївку? Її відтворять максимально точно за історичними кресленнями.
Як допомогти? Через офіційні рахунки на сайті shukhevych.city-adm.lviv.ua або контакти Львівського історичного музею.
Музей Шухевича ніколи не був просто будівлею. Він — місце, де історія торкається долоні. Коли стіни знову стануть на місце, а криївка знову відкриє свої двері, сюди знову прийдуть люди — щоб відчути, як звучала воля в найтемніші часи. І це буде вже не лише пам’ять про минуле, а жива розмова про те, що ми захищаємо сьогодні.
