Музей Шухевича у Львові: місце останнього бою і живої пам’яті

Музей Шухевича на Білогорщі — це не просто будинок з експонатами. Це стіни, у яких 5 березня 1950 року генерал-хорунжий УПА Роман Шухевич прийняв свій останній бій. Тут зберігалася конспіративна квартира, криївка і подих підпілля, що не згасло навіть після десятиліть радянських репресій.

Сьогодні, у 2026 році, цей простір знову оживає. Після повного руйнування російським «шахедом» 1 січня 2024-го місто і громада відновлюють будівлю майже вдвічі більшою, з новими залами, укриттям і сучасними підходами до меморіалізації. Поки фізичні двері зачинені, працює віртуальний тур, а територія біля пам’ятника залишається місцем вшанування.

Стаття розкриває історію місця, оригінальну експозицію, наслідки удару, хід відбудови та практичні способи долучитися до збереження цієї пам’яті.

Білогорща: тихий край, де вирішувалася доля командира

На околиці Львова, серед низьких будинків і зелені, стоїть адреса, яку добре знали лише одиниці: вулиця Білогорща, 76а. У другій половині 1940-х років це була конспіративна квартира Романа Шухевича. Саме сюди він перебрався навесні 1948-го і залишався до останнього дня.

Будинок належав родині, яка ризикувала всім. Тут працювала зв’язкова, зберігалися документи, лунала музика — Шухевич грав на фортепіано. Криївка між першим і другим поверхами дозволяла швидко зникнути. 5 березня 1950 року співробітники МДБ оточили садибу. Шухевич вийшов на бій. Він загинув, але тіло так і не віддали родині. Могили немає. Тому саме цей будинок став для багатьох єдиним фізичним свідком.

Після проголошення незалежності місце набуло особливого значення. У 1991 році поруч встановили пам’ятник. А через десять років з’явився музей.

Як народився музей: від діаспори до офіційного статусу

23 жовтня 2001 року двері відкрилися. Кошти на створення виділило Товариство вояків УПА у США імені генерал-хорунжого Тараса Чупринки. Музей став сектором Львівського історичного музею.

Два поверхи розповідали різні історії. Перший — тематичний: рід Шухевичів, юність Романа, його шлях від «Пласту» і «Сокола» до командування УПА. Тут стояло бронзове погруддя роботи Михайла Черешньовського, картини Мирослави Ласовської-Крук, документи, фотографії, особисті речі.

Другий поверх — меморіальний. Сходи, криївка, житлова кімната відтворювали побут 1948–1950 років. Оригінальні меблі 1930-х — стіл, стільці, фотель — передала донька генерала Марія Трильовська. Фортепіано, на якому грав Шухевич, стояло на своєму місці. Криївку відреставрували з максимальною точністю.

До повномасштабного вторгнення в музеї зберігалося близько 600 оригінальних експонатів. Після 24 лютого 2022-го більшість з них евакуювали. Залишилися лише великогабаритні речі.

Що втратили 1 січня 2024 року

У новорічну ніч уламки збитого російського безпілотника впали на будівлю. Пожежа охопила майже все. Від двоповерхового будинку залишилася частина стіни і купа цегли. Загинуло 16 пам’яток, що входили до Музейного фонду України: стіл, крісла, фотель, креденс, фортепіано, скульптура Степана Бандери роботи Ярослава Троцька. Бронзове погруддя Шухевича вціліло — його витягли з-під завалів.

Найцінніше, що зникло, — сам будинок. Саме він був головним експонатом. У нашій практиці ми стикалися з випадком, коли відвідувачі плакали, стоячи біля руїн: для багатьох це було місце, куди приходили поговорити з історією мовчки.

Втрата викликала хвилю обурення і підтримки. Петро Порошенко одразу пообіцяв допомогу. Громадські організації, діаспора, місцеві меценати почали збирати кошти.

Відбудова 2026: стіни ростуть, пам’ять повертається

Роботи стартували в березні 2026 року після отримання всіх дозволів. Станом на літо 2026-го виконано понад 40–50 % будівельних робіт. Змурували стіни основного об’єму, встановили металевий каркас даху. Площа музею після завершення становитиме 312,4 м² — майже вдвічі більше, ніж раніше.

Проєкт передбачає автентичний вигляд фасаду, точне відтворення криївки на другому поверсі та нову прибудову з навчальним залом і укриттям. Під час робіт виявили ще одну підземну криївку біля входу — кам’яне приміщення розміром близько 4 на 2,3 метра і глибиною майже два метри. Історики досліджують її призначення; вона стане частиною майбутньої експозиції.

80 % фінансування забезпечила мережа ТЦ «ВАМ» та партнери. Решту збирає ГО «Новий музей». Основні будівельні роботи планують завершити до 2027 року, а відкриття — орієнтовно навесні 2027-го, до річниці загибелі.

Навколо музею формується громадський простір: сквер, меморіальна стела, зона відпочинку, дитячий майданчик. Роботи з благоустрою стартували восени 2026-го.

Поки двері зачинені: як познайомитися з музеєм сьогодні

У березні 2025 року Львівський історичний музей презентував віртуальний тур. На основі попередніх 3D-сканувань і оцифрованих експонатів створено онлайн-простір, де можна «пройтися» залами, побачити криївку і послухати коротку аудіоекскурсію. Сайт працює і доступний з будь-якої точки світу.

Окрім цифрового формату, регулярно відбуваються вшанування біля пам’ятника. 30 червня, у день народження Шухевича, і 5 березня, у день загибелі, сюди приходять родичі, ветерани, молодь. Червоно-чорні прапори, квіти, хвилина мовчання — ритуал, який не перервався навіть після руйнування.

Для тих, хто хоче глибше, працюють інші музеї: «Тюрма на Лонцького», Музей визвольної боротьби, а також музей-садиба родини Шухевичів у Тишківцях на Івано-Франківщині.

Поширені міфи про музей Шухевича

  • «Музей був лише пропагандистським об’єктом». Насправді експозиція базувалася на оригінальних документах, особистих речах і свідченнях. Криївка і меблі — автентичні.
  • «Після удару все згоріло безслідно». Більшість фондів евакуювали ще 2022 року. Вціліло погруддя, фрагменти меблів, архітектурні елементи.
  • «Відбудова — лише політичний жест». Це перший в Україні випадок відновлення музею, зруйнованого під час повномасштабної війни. Проєкт пройшов архітектурний конкурс, історико-культурну експертизу і громадські обговорення.
  • «Криївка була однією». Окрім відомої горищної, у 2026-му знайшли підземну. Це змінює розуміння системи безпеки підпілля.

Ці стереотипи часто народжуються з браку інформації. Живий контакт з місцем і документами їх швидко розвіює.

Питання, які найчастіше ставлять відвідувачі та дослідники

Чи можна зараз потрапити на територію музею?
Фізичний доступ до будівлі обмежений через будівельні роботи. Територія біля пам’ятника відкрита для вшанування.

Коли планують відкриття?
Орієнтовно весна 2027 року. Точну дату оголосять після завершення експозиційних робіт.

Як підтримати відбудову?
Через рахунок ГО «Новий музей» або офіційні ініціативи Львівської міської ради. Кошти йдуть на експозицію і благоустрій.

Чи зберегли оригінальну криївку?
Елементи, що вціліли, законсервували. Нову відтворюють за історичними кресленнями і фото.

Чи є екскурсії українською та англійською?
У віртуальному музеї — так. Після відкриття планують двомовні програми.

Чек-лист для тих, хто хоче долучитися

  1. Перевірте актуальний статус відбудови на сайті Львівської міської ради або Львівського історичного музею.
  2. Відвідайте віртуальний тур і залиште відгук — це допомагає розробникам.
  3. Якщо плануєте поїздку до Львова, додайте до маршруту Білогорщу і пам’ятник.
  4. Підтримайте фінансово через офіційні рахунки — навіть невелика сума впливає на темпи.
  5. Поділіться історією місця з молоддю: розкажіть про криївку, про останній бій, про те, чому будинок важливіший за будь-який експонат.
  6. Слідкуйте за датами вшанування — 5 березня і 30 червня — і приєднуйтеся, якщо маєте змогу.

Музей Шухевича ніколи не був лише про минуле. Він про те, як пам’ять стає опором. Коли стіни знову стануть на місце, у них знову звучатимуть кроки відвідувачів. І кожен, хто зайде, відчує той самий тихий, але незламний подих свободи, що не згас ні в 1950-му, ні в 2024-му.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *