У селі Зашків під Львовом стоїть скромна хата, стіни якої зберігають голос однієї з найяскравіших постатей української історії. Музей Євгена Коновальця — це не просто зібрання документів і фотографій. Це місце, де народжувався майбутній командир Січових стрільців, засновник УВО та перший голова ОУН. Саме тут, серед столітніх дубів, можна відчути, як особиста історія однієї родини переплелася з долею цілої нації.
Сьогодні музей-садиба працює як сектор Львівського історичного музею. Він приймає відвідувачів, які хочуть побачити не парадний портрет, а живого Коновальця — сина сільського вчителя, юнака з «Просвіти», військового і політика. Після повернення надгробка з роттердамської могили в серпні 2026 року простір набув ще глибшого символізму.
Історичні корені садиби: як Зашків став місцем народження легенди
Євген Михайлович Коновалець з’явився на світ 14 червня 1891 року саме в цій хаті. Батько Михайло працював управителем народної школи, мати Марія походила з родини греко-католицьких священиків Венгриновських. Дід і прадід служили в місцевій церкві. Атмосфера дому була насичена українською мовою, книгами і розмовами про громадські справи.
Хлопчик провів тут перші десять років життя — до 1901-го. Пізніше повертався. Саме в Зашкові він сформував перші уявлення про громадську працю. У молодості Коновалець разом із односельцями зробив село центром «Просвіти». Читальні, лекції, кооперативи — усе це створювало модель українського села в умовах бездержавності.
На подвір’ї досі ростуть три дуби. Їх посадив батько на честь синів — Євгена, Степана і Мирона. Ці дерева стали живими свідками. Коли заходиш на територію, здається, що вони пам’ятають і дитячі ігри, і пізніші візити вже дорослого полковника.
Народження музею в часи перелому: від ініціативи до державного статусу
23 травня 1990 року, ще в радянський час, Товариство української мови імені Тараса Шевченка відкрило музей на громадських засадах. Дата була обрана не випадково — саме в цей день 1938-го Коновальця вбили в Роттердамі. Через рік, 14 червня 1991-го, з нагоди сторіччя від народження перед будинком встановили пам’ятник роботи скульптора Романа Романовича та архітектора Валерія Потюка.
У ніч з 9 на 10 липня того ж року пам’ятник підірвали. Залишки зберігають на подвір’ї досі. Уже 8 грудня 1991-го монумент відновили в бронзі. З 1 березня 1993 року музей отримав статус державного і став відділом Львівського історичного музею.
У нашій практиці ми стикалися з випадком, коли відвідувачі з-за кордону, побачивши пошкоджений перший пам’ятник, довго стояли мовчки. Ця деталь сильніше за будь-які таблички розповідає про ціну пам’яті.
Що приховують стіни чотирьох кімнат: детальний огляд експозиції
Експозиція розміщена в чотирьох кімнатах родинного будинку. Перша присвячена дитинству і юності. Тут можна побачити запис у метричній книзі про народження, світлини садиби, документи місцевого осередку «Просвіти», видання з особистої бібліотеки. Серед раритетів — образ Святої Терези, родинна реліквія, і серветка, вишита матір’ю.
Друга кімната розповідає про військову діяльність 1917–1920 років. Схеми боїв Січових стрільців, документи періоду Центральної Ради і Гетьманату. Коновалець командував корпусом, який у найважчі моменти тримав фронт.
Третя і четверта кімнати висвітлюють створення УВО і ОУН, підпільну роботу, загибель у Роттердамі 23 травня 1938 року. Тут представлені фотографії, зарубіжні видання, меблі з римського помешкання. Особливо вражає документальна розповідь про атентат — радянський агент передав бомбу, замасковану під коробку цукерок.
Живі свідки історії — ті самі три дуби — доповнюють експозицію. Вони ростуть прямо перед будинком і нагадують, що час не стирає все.
Пам’ятники, дуби та надгробок з Роттердама: символи пам’яті на подвір’ї
Перед музеєм стоїть відновлений пам’ятник. Поруч — залишки першого, підірваного. У серпні 2026 року до садиби доправили оригінальний надгробок з могили на кладовищі Кросвейк у Роттердамі. Його виготовили 1939 року за проєктом Оксани Лятуринської за участю Роберта Лісовського, автора емблеми ОУН. 87 років українська громада в Нідерландах доглядала за ним. Тепер він став частиною музейного простору.
Ці об’єкти створюють особливу атмосферу. Тут немає пафосу — є тиша, дуби і каміння, яке пройшло через війну і повернення.
Практичний гід для відвідувачів: як дістатися, години, квитки
Музей розташований за адресою: село Зашків, вул. Євгена Коновальця, 312 (координати приблизно 49.955, 23.988). Від центру Львова — близько 30 кілометрів. Можна дістатися автобусом або автомобілем.
Години роботи: щодня з 10:00 до 17:30 (каса до 17:00). У неділю іноді скорочений графік. Середа — вихідний у деяких джерелах, краще уточнювати телефоном +380 98 547 8117 або +380 63 477 7041.
Вхідний квиток: повний — 50 грн, пільговий — 30 грн. Екскурсійне обслуговування — 50/30 грн.
Чек-лист перед візитом:
- Перевірити актуальний графік (можливі зміни через ремонти).
- Узяти зручне взуття — територія нерівна.
- Підготувати питання екскурсоводу — розповіді живі й детальні.
- Залишити час на подвір’я і дуби.
- З’ясувати, чи працює інформаційний центр (будівництво триває).
У 2025–2026 роках Львівська міська рада ухвалила рішення про облаштування інформаційного центру з інклюзивною вбиральнею, пішохідних доріжок і тераси біля стодоли. Роботи фінансуються позабюджетно.
Поширені міфи та помилки про музей і постать Коновальця
Багато хто вважає, що музей відкрили вже в незалежній Україні. Насправді — у травні 1990-го, ще до розпаду СРСР. Це важливо: пам’ять почали повертати, коли це було небезпечно.
Інший міф — що в експозиції майже немає особистих речей. Насправді є родинні реліквії, меблі з Риму, документи. Частина особистих речей Коновальця зберігається в Києві, але в Зашкові — атмосфера дому.
Дехто думає, що відвідування займає півгодини. Насправді з екскурсією і часом на подвір’ї варто планувати півтори-дві години. Поспіх тут недоречний.
Питання, які найчастіше ставлять відвідувачі
Чи можна фотографувати всередині?
Зазвичай дозволяють без спалаху. Краще уточнити у екскурсовода.
Чи є віртуальна екскурсія?
Так, у 2021 році компанія Skeiron разом із Львівським історичним музеєм створила 3D-тур. Він досі доступний онлайн.
Як музей пережив повномасштабну війну?
У 2022 році експозицію тимчасово демонтували. Пізніше роботу відновили. Після знищення музею Шухевича в 2024-му були посилені заходи безпеки.
Чи проводять урочисті заходи?
Щорічно 14 червня (день народження) і 23 травня (день загибелі) відбуваються вшанування. У 2026-му, на 135-річчя, збиралися представники влади, військових, духовенства.
Чи можна потрапити без екскурсії?
Так, але з екскурсоводом набагато цікавіше. Самостійний огляд можливий, проте багато деталей залишаться непоміченими.
Музей Євгена Коновальця в Зашкові продовжує змінюватися. Новий керівник — доктор історичних наук Іван Хома — один із провідних дослідників постаті. Повернення надгробка, плани з благоустрою, інформаційний центр — усе це робить садибу не лише місцем пам’яті, а й живим простором, куди хочеться повертатися. Тут історія не застигла в вітринах. Вона дихає деревами, камінням і тишею, яка каже більше за будь-які слова.
